Мамалигівська школа відсвяткувала п’ятдесятирічний ювілей
Напередодні Дня працівників освіти Мамалигівський загальноосвітній заклад святкував свій п’ятдесятирічний ювілей.
Напередодні Дня працівників освіти Мамалигівський загальноосвітній заклад святкував свій п’ятдесятирічний ювілей.
В ошатній святково вбраній школі зібралась велика шкільна родина: учні, вчителі, батьки, ветерани, колишні випускники, громадськість, шановні гості.
Торжество було присвячене тим, хто любів і жив школою, хто, навчаючись у цьому закладі, став її невід’ємною часткою, хто сьогодні входить до складу дружньої шкільної родини…
Мамалигівська школа – це пам'ять, дух, традиції, наступність поколінь. Це - педагоги, які щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова.
Незважаючи на сивину Мамалигівська школа має не тільки багате минуле, а й творче, сучасне і широке перспективне майбутнє. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі педагогічного колективу, багаторічних традиціях, сучасних методиках навчання і виховання , тісній співпраці з випускниками і батьками.
У народі кажуть, що хата багата гостями.
Тепло висловлювались про свою Alma mater колишні випускники школи серед яких: Юрій Іоніцой, сьогодні заслужений працівник сільського господарства України, академік, доктор сільськогосподарських наук; Леонід Захарія, заступник директора Київської компанії політної підготовки «Роза вітрів»; Іван Зайцев, головний консультант начальника Чернівецької обласної національної політики; Кароліна Житару, ведуча українського радіо «Ucraina-Internațional», співачка; Діана Пожар, сьогодні редактор та ведуча прямоефірного шоу «Доброго ранку, Буковино» на телеканалі «Буковина»; Всеволод Чеботар, пенсіонер, у минулому бригадир тракторної бригади с. Мамалига, Ілля Паскарюк, чемпіон України з дзюдо.
Згадали про свою роботу тогочасні вчителі Дмитро Попадюк, нещодавно директор Жилівської школи, сьогодні письменник, поет, спортсмен та Валентина Танас, вчителька румунської мови і літератури, сьогодні поетеса, автор Гімну с. Мамалига
Колишні випускники Лариса Гудан, сьогодні директор будинку культури с. Мамалига, Ністрян Адріан, викладач музичної школи, Ігор Савчук, учитель школи протягом 16-ти років, Кароліна Руссу, вчителька музики, Сергій Кіцак, Кароліна Житар, виконавці естрадної музики наділили присутніх насолодою від їх музичних подарунків. Зал зустрів оплесками групу вчителів та учнів, які дружньо виконали вальс.
За ці роки школу завжди очолювали, керують і нині мудрі, далекоглядні директори, які насамперед люблять дітей, знаходять радість у спілкуванні з батьками і громадою. Вірять у те, що кожна дитина може стати справжньою особистістю, а вчителі – найкращі, найосвіченіші і наймудріші керівники. З вітальними словами виступили керівники школи Павло Нагрудний, Володимир Мирза, Іоніцой Геннадій.
Мамалигівський освітній заклад тісно співпрацьовує з іншими закладами Мамалигівської об’єднаної територіальної громади, керівники яких також приїхали привітати зі святом. Сердечно поздоровили з ювілеєм директор Драницького НВК Валентин Іоніцой, випускник школи 1975 року та завідуюча ДНЗ № 1 с. Мамалига - Чеботар Катерина.
Присутніх привітали керуюча справами Мамалигівської сільської Ради Олена Думініка, голова профспілки працівників освіти Новоселицького району Лілія Єремейко, заступник голови Новоселицької міської ради Деомид Шова, голова батьківського комітету Наталія Кордунян, голова профспілки Мамалигівської ЗОШ В’ячеслав Ністрян, депутат районної ради Микола Попан, голова районної спілки афганців Петро Раца, підприємець Валерій Санду.
Сьогодні школа та сама, що 50 років тому. Але коридори ніби ширші, а класи – світліші. Сьогодні тут все по-новому: і інтер’єр, і новітні технології, і комп’ютерні класи, і оновлені спортивна зала і їдальня, і класні приміщення з різноманітним дизайнерським оформленням.
Одне тільки тут, залишилося таким як 50 років тому: великий, дружній, працьовитий і творчо-мислячий колектив вчителів.
Це - сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив-шукач, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, це олімпіади і конкурси, це вечори й екскурсії, це мандрівки й зустрічі з ветеранами війни і праці.
Закінчилося свято пізно ввечері спільною хорою та піснею «Многіє літа».
І…, звичайно, …солодким сюрпризом.